ТОРФ КИЇВ
torf.jpg

Продаж торфу. Торф низинний та верховий з доставкою по Києву та Київській області.

Торф вважається одним із найбільш універсальних мінералів. Він застосовується для різних цілей, включаючи підживлення ґрунту. Проте, якщо ви вирішили скористатися цією властивістю торфу, будьте обережні, інакше рослини будуть пошкоджені. Торф - це ґрунтова структура, яка розташована між ґрунтом та бурим вугіллям. Якщо порівнювати його зі звичайним грунтом, склад торфу багатий органічними речовинами. Різниця між торфом і бурим вугіллям полягає у підвищеній кількості води, целюлози та вуглецю. У разі розробки території на більшій глибині з нього буде виходити буре вугілля. Торф є результатом тисячолітньої роботи мікроорганізмів, він містить цінні гумінові кислоти та мінеральні речовини. Можна уявити собі, як органічні речовини, головним чином водно-болотні рослини, щороку на протязі тисячі років руйнувались і осідали. При хорошій зволоженості, але майже без кисню, анаеробні організми розкладали залишки рослин і тварин, перетворюючи їх на зовсім інші матеріали. Торф - це субстанція з напіврозкладених рослинних залишків, який зазвичай використовують для підвищення поживних характеристик ґрунту. З метою підвищення продуктивності торф перевозять на ділянку, розміщують під дерева, кущі та вносять на грядки. У чистому торфі є азот і деякі мінеральні добрива, але їх недостатньо для живлення рослин, тому вносити його необхідно у великих кількостях, або у комплексі з іншими речовинами.

Як утворюється торф?

Торф утворюється на так званому "торф’яному" болоті. Зазвичай такі водосховища розташовані в річкових долинах або басейнах річок. Щоб утворився торф, необхідні певні умови, головна з яких – волога. Зазвичай це лісове озеро або підземні води, що розташовані близько до поверхні. Потрібно наголосити, що торф утворюється із особливих видів рослин. Клімат місцевості, рослини, що ростуть на цій ділянці, глибина озера, ступінь стисення покладів, - все це значною мірою впливає на швидкість утворення торфу. Згідно з науковими даними, в лісотундрі рослинні залишки розкладаються, утворюючи поклади 0,3-0,4 мм на рік, в зоні мішаних лісів – до 1 мм на рік. Враховуючи дослідження, можна стверджувати, що поклади торфу, які наявні на даний час, утворювалися протягом 10-12 тисяч років. Водно-болотні рослини осідають на дно, коли вони гинуть. Там в умовах тотальної вологості та нестачі кисню вони не повністю розкладаються. Певні біохімічні реакції допомагають цій ситуації: влітку, коли рівень підземних вод падає, вони активізуються.
Візьмемо для прикладу озеро, щоб зрозуміти походження торфу. У озеро з невеликим потоком наноситься мул і пісок. Згодом озеро стає мілке. Береги заростають рослинами, які люблять вологий грунт, утворюючи заболочені ділянки. Утворення торфу зумовлюється ростом та відмиранням цих рослин, що супроводжується утворенням сфагнового моху. Низинний тип утворення торфу характеризується утворенням заростей осоки, зеленого моху, берези, вільхи на берегах озера. Верховий тип утворюється за рахунок сфагнових мохів, вересових кущів та сосни. Згодом ці рослини осідають на дні водойми, змішується з мулом, піском і спресовується пластами під своєю вагою. Які процеси проходять у болотах? Вода під мохом є кислою, також немає доступу кисню. Такі умови для рослин неприйнятні, бактерії також не виживуть. Процеси, які супроводжують формування торфу можна поділити на частини: відмирання рослин, гниття залишків, утворення шарів, ущільнення загальної маси. Утворення торфу спричиняється надлишком вологи на місцевості. Найголовнішим компонентом, що бере участь в утворенні торфу вважають мох сфагнум, зозулин льон. Хоча деякі інші рослини також беруть у цьому участь, наприклад, папороті. Коли утворюється новий пласт з відмерлих рослин, він пресує попередні нашарування . Рослини потрапляють у воду і слугують подушкою для нового ярусу життя боліт. На наступний рік все починається знову. Повалені дерева, листя, гілки, потрапляючи у воду, не можуть розкластися. Вони можуть зберігатися тисячі років за відсутності кисню.

Добування торфу.

Перед видобутком торфу поля повинні бути спеціально підготовлені. З цією метою повинна бути створена мережа дренажних каналів, а надлишки води повинні стікати у сусідні річки або озера через дренажну мережу. Канал повинен бути прокопаний широколінійним екскаватором, щоб техніка не змогла потрапити в болото. У міру висихання рідина витікає з нижніх шарів, тоді як ґрунт осідає, а рівень поля зменшується. Для отримання родовищ торфу необхідно зняти верхній шар з корінням рослин. Цю роботу також виконує техніка. Одночасно викорчовуються коріння дерев. Висока кислотність грунту стримує рослинність на болоті, тому її зростання не перевищуватиме 1-1,5 метрів. Після зняття верхнього шару грунту відкривається торф, він темно-рудого кольору. Його добувають пошарово і висушують. Тоді збирають і відвозять у сховища. Такий метод розрахований для розробки великих площ торфу і промислового використання. Торф для присадибної ділянки можна накопати вручну без застосування спеціальної техніки. Існує два види видобутку торфу – кар’єрний і поверхневий. Кар’єрний спосіб оснований на зрізанні торфу великими частинами, після зрізу він ділиться на куски певного розміру і відправляється на сушку. Основним недоліком є перевезення сировини з високою вологістю, що спричиняє додаткове навантаження на транспорт. При поверхневому методі вже просушений і розпушений торф зрізається безпосередньо з поверхні грунту тоненьким шаром. Перевага даного методу полягає в тому, що збирається вже готовий до використання торф.

Види торфу.

Торф ділиться на види і типи в залежності від своїх характеристик. По ступеню розкладання рослинних залишків торф буває слабким (до 20%), середнім (до 35%), з високим ступенем розкладання (від 35%). Високу ступінь розкладання має торф деревного і деревно-трав’яного типу. Такий тип торфу не має целюлозних і водорозчинних компонентів і не може підтримувати біохімічні процеси.
По характеру залягання торф розподіляється на три групи. Це верховий торф, низинний та перехідний.
Верховий торф формується високо. Його добувають у місцях, де ділянки не заболочені. Ця група відкладень характеризується високою пористістю та високим вмістом води. Це пов’язано з тим, що він складається з різних видів порід дерева, що розклалися на дрібні частинки, але повністю не перегнили. Матеріал нагадує мульчу з рослин для укриття. Верховий торф має підвищену кислотність (до 4 одиниць). Таким чином, можна удобрювати культури, які потребують кислого ґрунту. Ці види осаду іноді називають сфагновими(названий на честь болота, в якому він знаходиться). Утворення торфу на дні рівнинної водойми пояснює його низький ступінь розкладання та властивості. Сфагновий торф має рудий колір. Він складається з довгих волокон, що довго розкладаються в грунті. У процесі видобутку має велику вологість, до 70%, добре тримає температуру і не злежується. За вагою він легший за звичайний грунт.
Низинний торф в якості добрива цінніша речовина, ніж верховий. Низинний торф має розташування на річкових пляжах, затоплених балками та болотами. Як результат, осад, що міститься в ньому, в основному включає різні рослинні залишки, які зазвичай повністю розкладаються. Можна сказати, що донний осад - це початок процесу утворення добрив, який простежується на кілька століть. Він містить не тільки рослинні, а й тваринні залишки. Торф цього виду характеризується нейтральною або слабкокислою реакцією (близько 6 одиниць). Має темніший колір, майже чорний. Використання цього матеріалу може зменшити кислотність грунту. Низинний торф містить багато мінеральних речовин і достатню кількість вологи. Його утворенню сприяють малий вміст кисню та підвищена вологість у матеріалі, в результаті чого гумус утворюється швидко і набуває 50-60% від усієї ваги торфу. Низинний торф має такі властивості: гігроскопічність, такий вид торфу добре вбирає воду і затримує в собі її надовго. Має в своєму складі багато кальцію, а також гуматів природного походження. Завдяки гуміновим кислотам у торфі присутні вітаміни та інші корисні речовини. Харчова цінність овочів і фруктів, які вирощені на органічних добривах набагато більша тих, які вирощені на штучних добривах. Низинний торф, як і інші види, має у своєму складі метан – газ, що утворюється внаслідок розпаду органічних речовин. Але при підсушуванні торфу за декілька днів торф запах повністю вивітрюється.
Перехідний торф утворюється між низинним і верховим торфом. Процес розкладання у нього проходить довше, ніж у низинного. У торфа слабокисла реакція, приблизно 5 одиниць, він має у своєму складі багато мікроелементів і органічних речовин. Завдяки цьому такий торф можна використовувати для підвищення родючості грунтів, в якості компосту і підстилки для домашніх тварин.
За ступенем зольності розрізняють малозольний торф, що має золу до 5%, середньозольний, в якого вміст золи від 5-10% та високозольний, від 10% золи. Зольність – це співвідношення між утвореними мінеральними речовинами в результаті прожарювання і вагою сухої речовини. Найбільшу зольність має низинний торф, найменшу – верховий.

Характеристика торфу.

Структура торфу залежить від його типу. Верховий торф має пористу структуру, низинний – грудкувато-землисту, в’язку або шарувату. Густина залежить від ступеню вологості, рослинного складу торфу, від вмісту мінеральної та органічної частини. Вологоємність, тобто вміст води в певному об’ємі торфу, вища у верхового торфу. Вона залежна від вмісту рослин та рівня розкладання торфу. Вологоємність від 6 до 30 кг на 1кг торфу. На щільність впливає рівень вологи у торфі, ступінь розкладання, вміст органічних та мінеральних речовин у торфі. Вона складає 800-1100 кг/м3. Пористість сягає 98%, здатність затримувати вологу в собі у нього дуже висока в обох видів. Ще один показник, на який потрібно звернути увагу – це температура горіння, яка збільшується по мірі підвищення ступеню розкладання торфу. Так само збільшується і питома теплота згоряння. Ступінь зольності торфу - від 2 до 18% в залежності від виду. Найменший показник фільтрації має верховий торф, найвищий – торф низинний.
Хімічний склад торфу дуже різноманітний. Частка мінеральних речовин у складі торфу зазвичай не перевищує 50% (співвідношення сухих інгредієнтів). Концентрація мінералів відіграє вирішальну роль у зольності торфу. Решта складається з органічних компонентів: рештки рослин, що розклалися, перегній тощо. У звичайних умовах вміст вологи в торфі досягає 86-95%. Хімічний склад родовищ торфу містить приблизно 70% води. Які рослини розклалися, можна визначити за рослинністю на цій території. Мінерали - кальцій, кремній в оксидній формі, алюміній, залізо, магній. Є також цинк, мідь, кобальт і молібден. Азот міститься більше у нижньому шарі - до 4% та до 2,5% у верхньому шарі. Недоліком торфу є те, що він містить дуже мало калію, який є основним поживним елементом, що впливає на плодоношення. Гумінова кислота у верхньому шарі має відсоток близько 10%, а нижнього шару - близько 50%. Чим більше розкладаються рослини, що залишилися, тим більше в них гумусу. Є целюлоза - близько 2%. У кожній фракції є розчинні та слаборозчинні речовини, але кількість залежить від ступеня розкладання залишку. Перед видобуванням аналізуються всі хімічні компоненти торф’яних родовищ, щоб зрозуміти, що можна робити з торфом, який його мікроелементний склад та як його підготувати до продажу.

Де використовують торф?

Торф використовується в різних галузях народного господарства, а саме: для відновлення збіднілого грунту, для природної фільтрації води, поглинання шкідливих домішок, тяжких металів, нітратів, для підвищення рівня поживних речовин в полі та в саду, для зменшення кислотності грунту, для збільшення його пористості, в якості підстилки для тварин, як теплоізоляційний матеріал для стін та підлоги в будівництві, як антисептик для грунту, як паливо. Торф містить багато вуглецю, гумусу, мінералів та поживних речовин, тому його використовують в якості добрива. Після внесення торфу грунт буде більш поживним, пористим і краще вбирає вологу. Грунт стане урожайнішим, якщо торф правильно використовувати. Торф’яний грунт підходить для вирощування ягідних культур та декоративних рослин. Якщо потрібно, можна змінити кислотність грунту і вирощувати такі культури, як картопля і помідори. Можна використовувати торф, як помічник для скріплення агрохімікатів у грунті, що має велику поглинаючу активність. Торф – хороший помічник у теплиці, так як вологість повітря у теплиці вище, аніж у відкритому грунті. Завдяки пористій структурі торфу волога, яку він вбирає, залишається всередині, тому коренева система рослин, що ростуть в такому середовищі, не гниє і не пересихає. Для того, щоб грунт був завжди поживним а врожаї гарними, торф потребує щорічної заміни. Властивості торфу не дають використовувати його повторно, так як він накопичує різноманітні хвороботворні мікроорганізми.
Торф верховий можна отримати самостійно на вашій ділянці. Для цього потрібно мати невелику ділянку, щоб його приготувати. Такий процес зазвичай проводять восени, спочатку насипають на грядку шар торфу. На рівну поверхню покладіть тирсу товщиною 20см. На неї розмістіть 20см землі і 20см торфу. Наверх засипаємо подрібнені рослини, які прикриваємо знову землею і торфом в рівних пропорціях для того, щоб краще перегнивала суміш. Зверху поливаємо компост коров’яком і залишаємо мінімум на півтора року. За цей час компост осяде, стане м’якої консистенції. Якщо суміш протикається вилами без зусиль, торф можна використовувати для рослин на вашій присадибній ділянці. Використання торфу, виготовленого своїми руками, призведе до покращення поживних властивостей грунту та підвищиться врожайність культур, які будуть рости на ньому. Це натуральне і дійсно екологічно безпечне добриво.
Використання низинного торфу з іншими видами добрив також має властивість збагачувати ґрунт мінералами та поживними речовинами. Це також покращує повітропроникність, дозволяючи воді тривалий час залишатися в ґрунті. Тільки низинний торф, в якому повністю розкладені рослинні залишки, є природним антисептичним засобом. Він має у своєму складі чисту мікрофлору ґрунту, яка здатна вбивати патогенні гриби та бактерії. Найкращий вплив торфу на присадибній ділянці відмічається на піщаних та глинистих грунтах. На піщаних грунтах торф досить довгий час потребує для розкладу, але він затримує воду, що зробити піщаному грунту не вдається. Тому поливати рослини можна менше. На глиняному грунті при змішуванні з торфом поліпшується стан грунту, він стає пухким. Змішування глини з торфом є однією з найбільш вдалих комбінацій, оскільки велика кількість калію в суглинку компенсує нестачу калію в торфі. Використання торфу в саду дозволяє заощаджувати чималі кошти на врожаї, не втрачаючи якості ґрунту за рахунок використання мінеральних добрив. Тому на питання, що краще - торф чорнозем або добриво для саду, можна сказати: з фінансової точки зору купити торф абсолютно вигідно. Співвідношення поживних речовин майже таке ж, як у тваринного гною, але він повністю готовий до внесення в грунт. Справа в тому, що внесення органічних добрив тварин у грунт відбувається не зразу, а потребує часу для випаровування надлишку аміаку та метану. Торф, на відміну від гною, достатньо лише висушити. Після цього він готовий до використання.

Для чого використовують торф?

Як використовувати торф на городі і що він спричинить? Це добриво має свої позитивні якості. По-перше, це органічний замінник мінеральних сумішей, після чого перегній повністю вичерпується, що є показником родючості. Якщо індекс гумусу низький, то мікроорганізми загинуть у ґрунті, черв’яки залишать ґрунт, яким в ґрунті нічого буде їсти. Овочі та фрукти лише зовні будуть гарно виглядати, але не будуть мати особливого смаку та харчової цінності; структура грунту зміниться - вона не буде добре утримувати воду і тверднути, особливо глина. Мікроорганізми та хробаки харчуються рослинними рештками, а потім викидають продукти своєї діяльності в грунт для їх підготовки. Багато поживних речовин доступні рослинам лише після того, як бактерії гинуть і виділяють іони в грунт. Особливо це стосується азоту. Ми вже знаємо, що торф містить багато діючих речовин, тому не можна додавати його на всі грядки та квітники без винятку, це може завдати шкоди рослинам. Ще один важливий момент: хоча це добриво містить високий відсоток поживних речовин, біодоступність їх мала. Тому зазвичай досвідчені дачники одночасно вводять добавки з перегноєм та мінералами. Існують деякі правила, яких притримуються при використанні торфу. Його вміст у ґрунті повинен бути в межах не більше 70%, а також слід вносити перегній та мінерали. Удобрювати ґрунт потрібно добривом з нормою розкладання не менше 30% і вологістю 50-70%. Найкраще добриво - це низинний торф, який провітрюють за кілька днів до цього на відкритому просторі. Верховий торф використовують для підживлення фіалок, каштанів, гортензій та інших культур, що полюбляють кислий грунт.
Потрібно пам’ятати, що тривале зберігання добрива у відкритому середовищі може прискорити його висихання та втрачання його поживних властивостей. Для того, щоб цього не відбулося, слід розпушити грунт перед внесенням добрив і добре перемішати його з добривом. Завдяки тому, що торф додається в грунт, вміст вологи в ньому збільшується, а коріння рослин краще засвоюють поживні речовини, так як органічні речовини розчиняються у воді і стають доступними. Мікроелементи, що наявні в торфі, потрібні для нормального росту і плодоношення рослин. Речовини, які не містяться в торфі, можна поповнити іншими способами - жодне добриво не може повністю задовольнити всі потреби рослин, тому їх потрібно вносити окремо. Саджанці вирощують у торфі, а також використовують торф в якості мульчі для рослин, які не витримують низьких температур. Торф використовується як добриво або ґрунтова добавка для вирощування грибів. Брусниця, журавлина та полуниця добре ростуть на торф’яному грунті. Для цих культур висока кислотність не є проблемою. Деякі види фіалок, верескових рослин і рододендронів віддають перевагу кислим ґрунтам. Змішавши торф із золою або іншими розкислювачами, ви можете використовувати цей грунт для помідорів та картоплі.
Торф містить інгредієнти, які вбивають хвороботворні бактерії та грибки, тому його можна застосовувати в теплицях, а грунт повністю замінюється наступного року. Це дешевше, і, оскільки в ньому не використовуються хімікати для боротьби з інфекціями рослин, овочі вважаються органічними і не шкідливими для навколишнього середовища. Торф має дезінфікуючі властивості і допомагає тваринам менше хворіти.

Як замовити торф?

Торф використовується у різних сферах нашої діяльності. Особливий попит на торф у садівників та фермерів. Однак, щоб придбати справді якісну продукцію, потрібно купити торф київ у надійних постачальників. Вартість матеріалів залежить від замовленого обсягу, а також тонажу та кількості залученої до доставки техніки. Ми пропонуємо вам торф купити з доставкою по Києву та Київській області за привабливою ціною. Ми гарантуємо високу якість поставленої сировини, безпеку та екологічність, що відповідає всім встановленим стандартам. Ви можете придбати якісний торф для дачі, саду, парку у нас на взаємовигідних умовах, а ми доставимо його вам швидко та якісно. Торф ціна та його доставка також багато в чому залежить від його джерела походження та відстані транспортування.
Щоб торф кислий купити у нас, досить зателефонувати за телефоном нашої компанії, який ви бачите на сайті. Ми швидко обробимо всі заявки та виконаємо замовлення клієнтів, забезпечивши їх будь-якою кількістю торфу. У кожному випадку вартість транспортування торфу розглядається окремо, ціну транспортування торфу ви можете дізнатись, подзвонивши по телефону до наших мененджерів. Для оптових покупців та постійних замовників ми пропонуємо систему знижок . Ми завжди раді новим клієнтам і налаштовані на встановлення довгострокових взаємовигідних відносин співпраці!

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License